Вони несли на своїх багнетах свободу і щиро вважали себе миротворцями. Прості американські хлопці в камуфляжі та їхні командири, і командири їхніх командирів, і навіть найголовніший, що сидів у Білому домі, щиро дивувалися, чому несвідомі жителі тоталітарних країн так відчайдушно борються зі своїми демократизаторами? Адже бомбять їх і поливають напалмом лише для їхнього блага, заради того, щоб вони долучилися до благ західної цивілізації. Але афганці та іранці, турки та росіяни вперто хотіли жити по-своєму і мали власну думку про те, що таке добре та що таке погано. І відстоювали свій погляд на світ із «калашниковими» в руках та ПЗРК на плечах. І навіть сил єдиної на Землі наддержави на все не вистачало. Ось тепер спалахнуло в, здавалося б, давно завмираному Іраку…