Третій том трилогії «Ліонес», який отримав нагороду за найкращий у світі твір у жанрі «фентезі», привертає нашу увагу до Медук, підкинутої феями та прийнятої Казміром за свою онуку, дочку принцеси Сульдрун. На відміну від принцеси Сульдрун, яка лише пасивно чинила опір нестерпним правилам замку Хайдіон, Медук жваво захищається — зокрема, кидається гнилими фруктами. Розлючений її проказами, король Казмір оголошує конкурс, обіцяючи видати її заміж за переможця, але у Медук інші плани — вона вербує як ескорт помічника конюшого на прізвисько «сер Пом-Пом» і безстрашно вирушає на пошуки свого справжнього батька. У мандрах вони стикаються з шахраями, феями, тролями, ограми і старцем, що шукає втрачену молодість, а також з непоказним і злегка вищербленим предметом кухонного побуту під назвою «чаша Грааля». У міру того, як чарівники Шимрод і Мурген вивчають ознаки катаклізму, готового зробити переворот у магічному світі, король Казмір планує вбивство, яке дозволить йому правити залізною рукою об'єднаними державами всіх найстаріших островів; проте задоволення його грандіозних амбіцій ускладнюється одним малопомітним, але суттєвим недоглядом — він забув урахувати існування Медук!