Ім'я Ісроела-Ієшуа Зінгера (1893–1944) згадується в Росії головним чином у зв'язку з його братом, письменником Ісааком Башевісом. Тим часом І.-І. Зінгер був не лише старшим братом нобелівського лауреата з літератури, але, перш за все, найбільшим єврейським прозаїком першої половини XX століття, одним із найкращих стилістів у літературі на ідиші. Його ім'я прославили великі «сімейні» романи, але й у своїх повістях він зберігає ту ж саму магічну переконливість і «ефект присутності», що змушують читача повірити у все, що відбувається. Повісті І.-І. Зінгера малюють широку панораму єврейського життя на початку ХХ століття від польських містечок до Нью-Йорка. Але в центрі кожної повісті — проста людина, яка чинить опір тиску суспільства і обставин, що перемагає або гине в цій боротьбі.