— Тим, ти серйозно? Ми ж із тобою друзі! Нам потім соромно буде! — Кинь. Адже це просто гра. Краще соромно, ніж ніколи. З цими словами Артем крокує до мене, охоплює моє обличчя гарячими долонями і цілує. Він мій найкращий друг. І ми змалку грали на «слабко». Проїхатися на даху тролейбуса, з'їсти таргана чи скупатися у фонтані у центрі міста? Пф, нікчемна справа! Юність прощає багато, а підліткове бунтарство не знає кордонів. Ми росли пліч-о-пліч, постійно перевіряючи один одного на міцність немислимими випробуваннями. Але найскладнішим із них виявилося не закохатися в нього. Книга видана НА ПАПЕРІ! Шукайте у всіх книгарнях. Історія Лери Грановської вже на сайті — "Дивися, але не чіпай".