Дорого цінуються серед людей чарівні шкури змієлюдів, і ще дорожчі, якщо вони золоті. Роблять із «зміїного золота» найкращі обладунки, в яких уже нічиє чаклунство не страшне, і тому полюють за шасами дудочники-змієлови, вишукуючи безцінний матеріал у глибоких підземних норах. Але яке юній змієлюдці, сім'ю якої вбили, а сама вона лише дивом вислизнула з облави? Як бути, якщо на боці вбивць і люди, і закон, а в тебе лише є чужий образ і вміння бачити істину?