Коли доля раз-по-раз обрушує на тебе свої удари, головне - не зламатися. Твердити собі як мантру – все минає, і це минеться, і робити наступний крок. Зняти рожеві окуляри, оточити себе крижаною стіною відчуження. Але завжди знаходиться той, який руйнує твої бастіони, як картковий будиночок. І знову стоїш перед вибором - віддатися на милість переможцю, або тікати від нього якнайдалі. Що вибереш ти?