Перша книга тут: мене не було Кодексу, та й монстрів я не вбивав. Я звичайний принц із далекої галактики. Трохи некромант, трохи демонолог, трохи чаклун......Ну гаразд, брешу. Але все змінюється, коли в тронний зал вривається батя і репетує: «Поки не захопиш Землю - трон не отримаєш! І мати заразом воскрес, вона землянка. О, а ти не знав? Ласкаво просимо додому, синку! До речі, щодо синка...» І ось я на Землі. У мене сколіоз, плоскостопість і П'ять сестер в однолітку. А ще в дитбудинок забирають, хоч я дорослий. Та ну ємає ... Сила-то хоч зі мною? Вхух. Ну, тоді повоюємо! Отже, питаю один раз. Де. Моя. Мати?