Перед нами дві рівноцінні реальності: дійсність і сон. Головний герой повісті повністю живе у світі своїх сновидінь та іншого життя не хоче. Роздуми про сенс життя, неприйняття тлінного світу яви, болісні пошуки того єдиного життєвого шляху, який найбільше відповідав би його сподіванням і надіям,— все це призводить героя повести до остаточного і безповоротного рішення. Ілюзорний світ яви покинуть назавжди — і він надовго набуває єдино реального світу сновидінь. Світ, у якому сновидець стає Богом-Творцем і набуває справжнього безсмертя.