Нащадок древнього знатного роду маркіз Ансельм де Тійоль не має ні розуму, ні краси. Йому вже виповнилося двадцять сім років, і молодик відчуває потребу в одруженні. Біда в тому, що він не знає точно що це таке — та й знання його про жінок вкрай убогі. Допомогти маркізу вирішує його поважний наставник, Назон Параклет. Але старий теж ніколи не був одружений, та ще й схиблений латиною. Тим не менш, він сповнений рішучості одружити знатного учня… Створення цієї повісті Жюль Верн закінчив у 1854 році, проте читач з нею познайомився лише через 130 років.