У червні 1941 р. вступила на курси медсестер, щоб потрапити на фронт. Якось її послали з подругами охороняти склад, і першої ж ночі звідти зникло кілька пар валянок. Дівчат засудили та погнали по етапу на Урал. Вона возила на підводі воду, штовхала вагонетку у гарячому цеху, працювала на лісоповалі, копала городи. У 1945 році їй довелося працювати на лісозаготівлях з інтернованими зі східної Європи німцями. Вони були військовополоненими — за розпорядженням радянського уряду наприкінці війни німецьке громадянське населення Румунії, Югославії, Чехословаччини, Болгарії, Угорщини, Польщі вивозили за Урал на важкі примусові роботи. Ці багато років замовчувані події згодом лягли в основу її чудового роману «Німці». Письменниця не раз намагалася опублікувати його, але їй незмінно відповідали, що в радянській літературі такої теми немає і бути не може. Роман був виданий лише після її смерті вже у новій Росії (2002).