Десь між Німом та Монпельє, посеред виноградників стоїть великий старий будинок, що потребує ремонту, але повний чарівності. Там Людовіка проводить літню відпустку зі своїм чоловіком-музикантом Жаном, з роялем та дітьми. Їх оточує чарівний краєвид: річка в тіні вікових дерев, довга платанова алея, тераса, прикрашена вазами Андуцці, джерело, звідки брали воду ще за часів римлян... Але одного прекрасного дня, поїхавши за покупками, Людовіка несподівано біжить із цього раю на землі, і опиняється на пляжі свого дитинства, в Гро-дю-Руа, самотня та втрачена. Як вона сюди потрапила? Це втеча? Драма? Пригода?