Він «змив вину кров'ю» у штрафній роті, куди потрапив за наклепницьким доносом. Він добровільно став військовим розвідником, яких за очі звали «смертниками», - шансів вижити в розвідці було менше, ніж у штрафбаті. Він провів десятки пошуків за лінією фронту і сотні разів дивився в обличчя смерті – брав «мов» і ходив у відчайдушні диверсійні рейди ворожими тилами, захоплював мости і підривав склади боєприпасів. Але настільки небезпечного завдання у розвідника ще не було – він повинен провести нейтральну смугу дівчину-снайпера, забезпечивши їй можливість підібратися на відстань прямого пострілу до німецького генерала