Ліберальна демократія переживає кризу в усьому світі, не в змозі вирішити такі нагальні проблеми, як зміна клімату. Проте є й інший шлях - демократія співпраці.

Від споживчих кооперативів до кредитних спілок, від робітничих кооперативів до страхових товариств, від некомерційних організацій до взаємодопомоги - численні приклади доводять, що люди, працюючи разом, можуть поширити ідеали демократії участі та стійкості на всі аспекти свого життя. Ці форми співробітництва не залежать від виборчої політики. Натомість вони використовують давні традиції та цінності кооперативів: самовизначення, демократичну участь, рівність, солідарність та дбайливе ставлення до навколишнього середовища.

Бернард Е. Харкорт розробляє трансформаційну теорію та практику, що спирається на світові моделі успішної кооперації. Він виділяє найперспективніші форми кооперативних ініціатив, та був узагальнює їх досвід у єдину систему: Кооперизм. Це політична теорія, яка ґрунтується на визнанні нашої взаємозалежності. Це економічна теорія, здатна забезпечити справедливий розподіл багатства. Нарешті, це соціальна теорія, яка замінює парадигму покарання парадигмою співпраці.

Бернард Е. Харкорт - професор права Ісідора та Севіль Сульцбахер та професор політології Колумбійського університету, а також професор, який очолює Школу вищих соціальних досліджень у Парижі. Редактор робіт Мішеля Фуко французькою та англійською мовами. Він є судовим адвокатом, який обстоює соціальну справедливість ув'язнених, засуджених до страти.