«У кожного з нас є якась система цінностей. У ній щось дорожче, а щось дешевше, а чимось можна знехтувати зовсім. Ця різниця в оцінках зрештою визначає вчинки. Вчинки ж після звершення, згодом, самі набувають оцінки. Коло замкнулося. Тож додавання нових подій-вчинків призводить до переоцінки. І тоді старі системи відліку доводиться замінювати на нові. Людина не може жити, коли вона сама з собою не згодна. Строго кажучи, система відліку без масштабу не має сенсу. А також має бути визначено кількість координатних осей. Мені зрозуміло лише, що одна з них – це вісь часу. За рештою осей розташовані категорії кохання, обов'язку, дружби, роботи та інші нескінченності…»