Місце, яке кожна епоха займає в історичному процесі, можна визначити набагато точніше, якщо проаналізувати не її судження про саму себе, але непримітні явища на її поверхні. Як вираз тенденцій часу перші не можуть бути достовірним свідченням загального укладу епохи. Другі ж через свою несвідомість дають безпосередній доступ до суті того, що відбувається. Розуміння будь-якого історичного періоду нерозривно пов'язані з тлумаченням таких поверхневих явищ. Суть епохи та її риси, що залишилися непоміченими, взаємно прояснюють одна одну.