П'ять років тому Келлам пішов вивчати магію в університеті. Він не обіцяв писати щодня. Але Феррін не з тих, хто сидить і плаче через дурня, який раніше був її найкращим другом. У ній самій зароджується магія, і вона хоче навчитися використовувати її. Матінка Улла, відьма, буде гарним учителем, так? Ось і ні. Матінка Улла рада учениці, яка тре підлоги, пропалює сад, готує їжу і миє її дивне відьмінське приладдя. Але Феррін не таке навчання представляла. Вона роздратовано намагається сама розібратися в магії ... і випадково привертає увагу чогось, що живе глибоко в лісі, що шепоче. Чогось стародавнього. І небезпечного. Тепер це йде за Феррін. Чи вистачить розуму юній відьмі врятуватися від жаху, який вона привабила? Чи їй буде потрібна допомога юнака, на який вона не чекала ці п'ять років?