Під час архіпастирства у Фессалоніках з амвона кафедрального храму свт. Григорій Палама виголосив більшу частину своїх 63 омилій, що підтверджують його глибоку духовність, богословські дарування та відданість Церкві. Хоча омілії присвячені переважно аскетико-моральній та соціально-патріотичній тематиці, в них знаходиться місце і для уявлень про нетварне Фаворське світло (в оміліях 34, 35 «На Преображення Господнє»). Палама вважає за краще говорити високим стилем для того, щоб «краще зводити розпростертих на землі, ніж зводити через них тих, хто перебуває на висоті».