«Це звинувачення написав і клятвенно засвідчив Мелет, син Мелета, піфієць, проти Сократа, сина Софроніска з дому Алопеки. Звинувачую Сократа в тому, що він не визнає богів, яких визнає місто, що створює він інших богів. Звинувачую Сократа у тому, що розбещує він молодь. Потрібне покарання – смерть…»Як сказав російський філософ Сергій Булгаков «Зло є стан світу, але не його суть». Трагічний твір Едварда Радзинського «Театр часів Нерона та Сенеки» воістину називають «їжею для розуму». Химерні діалоги між учителем Сенекою та його учнем Нероном, наповнені глибокими філософськими висловами великого римського мислителя та люто-шаленими цинічними випадами та витівками кривавого диктатора. Усе це відбувається у самому серці Риму – величному Колізеї. Саме тут, за задумом Нерона, розігрується «остання антреприза життя» Сенеки.