"У певній галактиці, у світі під назвою Фагріс, жив-був чарівний, добрий, великодушний космічний пірат, і просто хороший хлопець, якого звали Айзек Герас. Це я..." Жив, майже нікого не чіпав, ніс добро в маси плазморезом, а потім мене спіймали законники Співдружності трьох рас і стратили. Зробили це настільки феєрично, що я навіть воскрес! Тільки не на Фагрісі, а в сучасній Російській Імперії. Найсмішніше, що княжича Мишкіна закинуло на Фагріс замість мене. Тепер він крутить вуха на моїй батьківщині, а я за нього віддуваюся. За рік свого "князівства" перетворив позбавлений імператорської милості рід на "шановний", закінчив перший курс Романівської магічної академії, хоч і не маг... Одружився ненароком, але це окрема історія, обзавівся корисними зв'язками, розправився зі старими ворогами, наживши собі нових . Зараз, наступним пунктом у моєму списку "корисних справ" - підім'яти під себе Петроград. Все б нічого, але бажаючи здобути більше сили я "трохи" облажався... М-да....