«…Тоді й пролунав дивний звук, наче крик, але зовсім тихий. Він побіг униз. У вітальні було темно, але він побачив її. Мамочка. Вона намагалася когось відштовхнути і страшенно хрипіла. А чоловік обмотав щось навколо її шиї. Ніл стояв на майданчику. Він хотів допомогти, але не міг рушити з місця. Хотів покликати, але голос не слухався. Він задихав, як мама — хрипко, з бульканням, — а потім у нього підігнулися коліна. Чоловік почув, повернувся до нього, і мама впала ... »Дев'ятнадцятирічного Рональда Томпсона повинні страчувати на електричному стільці за вбивство, але він продовжує стверджувати, що не вбивав. А журналістка Шерон Мартін, яка безуспішно веде кампанію за скасування страти, навіть не підозрює, що справжній вбивця слідує за нею по п'ятах.