Стара жінка щоранку невідомо чому прокидається в один і той же час і їде в глухий ліс, де одного разу знаходить дванадцятирічного хлопчика. Хлопчик живий і здоровий, проте не може пояснити, що з ним сталося: він взагалі не говорить. Єдиний, хто може допомогти, – П'єтро Джербер, флорентійський гіпнотизер, фахівець із роботи з травмованими дітьми. Джербер, який ледь пережив усе, що випало на його частку в романі «Будинок голосів», береться за справу, голос до хлопчика повертається – і цей голос розповідає чужу і дуже страшну історію. Історію, що сталася багато років тому; в ній були викрадення, зникнення, вбивства, вибухи, а також орки – і дитина, яка заблукала в дорослому світі незрозумілого остраху і так і не змогла знайти вихід. Джербер слухає, поступово занурюючись у кошмар, а за ним спостерігає казкар, зберігач казок, від яких холоне кров…