Сім років тому героїня роману увійшла до церкви нареченою однієї людини, а вийшла дружиною іншої. З того часу її не залишає почуття провини і сорому перед тим, кого вона відкинула. А він — чи любив її, покликавши до вівтаря? Чи був готовий поєднати з нею своє життя із загостреного почуття відповідальності старшого перед молодшою, яка потрапила в халепу? Зустрівшись знову з другом юності, молода жінка намагається вирішити нелегке, але, як виявилося, надумане питання: чи можна любити на знак подяки чи достатньо бути вдячною у відповідь на кохання близької людини?