Я не боягуз. Я хочу, щоб це було зрозуміло. Але після того, як моє життя перетворилося на фільм жахів, я ставлюся до страху набагато серйозніше. Усього вісім місяців тому я нарешті стала доктором Керрі Еймс. А потім у лікарняному морзі на мене напав вампір. Мені, як завжди, не щастить! Так що тепер я сама вампір і пов'язана кровними путами з монстром, який мене створив. Цей зв'язок — як невидимий повідець, і хоч би що я робила, я все одно прив'язана до нього. І, звичайно ж, він один із найжахливіших вампірів на землі. З моїм творцем, одержимим бажанням перетворити мене на бездушну вбивцю, і його заклятим ворогом, який прагне знищити мене, гірше вже точно нічого не може… за винятком того, що їх обох тягне до мене. Пити кров, жити як безсмертний демон, бути пішаком між двома воюючими вампірськими угрупованнями… я зовсім не так уявляла своє майбутнє. Але, як любив говорити мій батько, єдиний спосіб подолати страх — це подивитися йому на обличчя. Саме це я й маю намір зробити. Ікла вже оголені.