Нета прибула до станиці Біле Каміння, щоб знайти вбивцю сестри. Вета провела останній рік свого життя у розкішній садибі Цируликів, справжньому родовому гнізді. Сімейство було великим, і розпізнати, хто є хто, виявилося не так просто: брехун сидів на брехуні і брехуном поганяв. Віктор Цирулик, господар маєтку, на схилі років бавився тим, що регулярно змінював заповіт, породжуючи нескінченні чвари серед спадкоємців. Білою вороною в сім'ї Цируликів здавався Ілля, відкритий, щирий, вільний, як його афганська хорт. Невже добрий погляд і дружня посмішка – лише маска жорстокого злочинця?..