П'єса в одній дії з циклу «Кренделя». Написана в серпні 2002 р. колись вона працювала секретаркою. Почалися нові часи і замість неї взяли працювати довгоногу дівчину, а її відправили на пенсію. Тепер Вона передруковує якісь тексти, щоб вижити, не померти з голоду. Але про минулі часи не забуває, та й як таке забути. П'єса-монолог для актриси у «бальзаківському» віці. Є в ній, щоправда, ще й Хлопчисько, що гойдається на залізних воротах. З ним, з воронком, що прилетів на її могилу, Вона розмовляє, а ще з усіма тими, кого хотіла б бачити, але ніхто не приходить до неї, забутої в гості…