Я буду щиро радий, якщо чесні та порядні люди впізнають себе у цій книзі. Нехай буде спокійно у них у душі й серці — це справді вони. , щоб про них писали книги. І якщо у них все ж таки зачешуться руки, щоб подати у зв'язку з «Великою Ведмедицею» на авторів до суду, щоб вони відшкодували їм не стільки моральну, скільки матеріальну шкоду, заздалегідь говоримо — це не ви, будьте спокійні. Імена, прізвища, прізвиська, назви населених пунктів, час — змінені. Я крав, грабував та вбивав. Потім сам клопотав свинцевого джмеля. З навиліт простріленої шиї текла мені під щоку мою, чорна чомусь кров. Деякі злочини я чинив холоднокровно, на інших адреналініло. Іноді совість мучила свідомість і душу, іноді ні. Взяли мене пораненого, непритомного, інакше живим би я не здався. Але доля розпорядилася по-своєму й санчата, на яких я катався, довелося тягнути назад у гору. Багато і часто я думав про життя і смерть, своє і чуже. Мріяв і уявляв, любив усім серцем, так само ненавидів і завжди шкодував, що моя доля склалася так, що крім болю і зла людям я більше нічого не дав. Шкодав я про прожите і пролите, шкодував і ось нарешті прийшов той день, коли мені стало соромно. Соромно, що нишпорив у чужих квартирах у пошуках чужого добра. Що я шукав? Грати та заборони, романтику кримінального життя? Нісенітниця все це собача, сон рябої кобили.Мою, кримінальну хребтину зламав сором.