Я - Фант, який все ще живий, незважаючи ні на що. Втім, впевненості в тому, що я тут протягну понад п'ять років, з кожним місяцем мого другого життя все менше і менше. І яка мені різниця, що я не один вирушу в інший світ, а разом з усім людством? Слабка втіха. Вихід бачиться лише один: знайти світ краще. І знову вірний "Мелонель" залишає причал, прямуючи туди, куди нормальні люди якщо й потрапляють, то одразу стають ненормальними - зовсім як наш судновий псих Перо. Слідами стародавніх інструкцій, на забутих стежках між світами, я знайду ключ від усіх світів і потраплю до Едему... Але це неточно...