Як жити, якщо тобі вже трохи за тридцять, у наявності лапочка-дочка, а особисте життя все не складається? Може, варто з'їздити до Єгипту і зайти в крамницю провидиці, щоб дізнатися, що і тобі належить велике і чисте кохання? Належить? Точно? То дайте! О-о-о… дали? Хм, а як чиста? Те, що велике, це й неозброєним оком видно… Відмити самій, кажете? А чи варто? Тобто як це «сама вирішуй»?! А ось і вирішу! І навіть відмию. Тільки спочатку його ще зі своїми їжаками познайомлю: якщо не злякається, тоді точно мій. Такий великий та такий чистий. Ну а те, що трохи підступний, владний і корисливий – це нічого, і не таких виховували!