Звичайно, Надія Лебедєва знала і любила Олександра Сергійовича Пушкіна, але її тим часом неабияк дратував капітан поліції з літературним прізвищем Бєлкін, який праворуч і ліворуч цитував великого поета. І саме містечко Пушкінські Гори навіювало думки про «кіта вченого» та «русалку на гілках» – саме тут Надія збиралася відпочити в санаторії і саме тут сталося звіряче вбивство. Загинув колишній колега Лебедєвої Сергій Баруздін. І того ж дня вбили улюблену кішку дружини Сергія. А тепер Надію Лебедєву не випускають із «зачарованого Лукомор'я» – адже саме їй «пощастило» першою виявити труп…