Колись гноми-воїни, творці розумних машин, ледь не винищили драконів, що жили під землею, і ті змушені були піти нагору, давши гномам Слово ніколи більше не повертатися в підзем'я. ув'язнили їх у в'язницю Донкернас. Дракони не можуть покинути її, не втративши своєї іпостасі, адже кожного пов'язує клятва, дана найстарішими: за отруйних драконів дав Слово Вронаан, за сніжних жах сказав Слово Оссналор, за крижаних драконів Слово дала Хшссторга… Але ні гномам, ні ельфам за золотих драконів, бо там не було золотих драконів. Їх взагалі не буває. Через сотні років той, кого не буває, вирветься з в'язниці Донкернас і вирушить туди, де все починалося: в гномський Гімбл, де за межами останнього населеного міста плодяться небачені раніше чудовиська, де збирають сили і злість отщепенці а-рао , де блукають духи загиблих у війні драконів, гномів та розумних гномських машин.