Не той хлопець, незапланована вагітність — сім'я відвернулася від юної Ніколь — та й нехай! Спенсер - любов всього її життя, а не помилка молодості, і народження дитини - подарунок долі, а не прокляття. Але надто швидко щастя материнства зміниться болем втрати… Хто винен у смерті її ангелочка? Невже відповідати за це доведеться самій Ніколь? * * * Крик про допомогу змученої душі - історія, від якої заплакав би і камінь! Батьки впевнені, що обранець їхньої дочки Ніколь - не той, хто їй потрібний. Дізнавшись, що Ніккі чекає від нього дитину, вони жахаються, а вона - в захват! У цієї маленької жінки вистачить сил залишити сім'ю та боротися за своє щастя. Але її син невиліковно хворий — ні коханий чоловік, ні вірні друзі нічого не можуть вдіяти. І це — лише перша крапля в чаші горя, яку їй доведеться випити до дна…

Вона впустила телефон і підхопила дитину на руки, притиснула до себе з такою силою, наче могла повернути її назад, у материнське лоно. Десь глибоко в душі одне слово почало прокладати собі шлях на поверхню, його підштовхували потреба та розпач, які вона відчувала. "Мама мама!" — почула Ніккі свій крик, ніби все ще була дитиною. Вона не винесе цього, просто не винесе. Її батьки повинні зробити так, щоб все пройшло. Нікі відчула у своїх руках тільце Зака і згадала, що вона тепер теж мати. І її обов'язок — зробити так, щоб усе це пройшло для нього. — Ти не страждатимеш, — відчайдушно прошепотіла вона. — Я не допущу цього, я подбаю про твою безпеку, обіцяю. Чуєш мене, маленький? Я захищу тебе від усього, що вони кажуть, бо це неправда, тож не слухай їх. Це все нісенітниця, і мама зробить так, що все пройде.