Навряд чи хтось із розсудливих людей сумнівається, що суб'єктам, які вчиняють так звані «резонансні» вбивства, заступаються сильні світу цього. Тому ті – невловимі. Ну, а тривіальні випадки із життя (смерті) пересічних особистостей? Тисячі авторів детективів винаходять мільйони витончених способів викриття душогубів. Справжнім вбивцям не надто складно відвести від себе увагу реальних «вартових порядку». У цьому впевнений автор книги. Тим більше що, як сказано наприкінці останньої повісті, «померли три звичайні люди, по-своєму хороші, по-своєму погані, і нікому до цього не було ніякої справи». Містить нецензурну лайку.