Якщо новоспечений наречений збігає серед ночі з фортеці казна-куди, навіть слівця не сказавши ще до кінця нареченій, що не довірилася йому, що залишається робити їй, гордій князівні з клану Куниці? Зрозуміло, теж бігти, спритно і непомітно обійшовши цілу купу залишених для охорони воїнів, і довірити своє майбутнє мінливій долі, далекій дорозі та випадковим зустрічам. А ще почуттям, що несподівано зародилися, боязко намагаються прорватися крізь суворе виховання і вроджене розсудливість. І нікому не дано знати заздалегідь, які зустрічі та події стануть доленосними і куди приведе справедливу куницю її стежка.