Я віддавав їй всього себе, а вона брала жадібно, жадібно, повертаючи натомість своє прекрасне тіло, від якого в мене каламутився розум. Кожна ямочка, вигин, опуклість і западинка, кожна родимка змушувала мене тремтіти від любові до неї. Мені не вірилося, що вона моя. Вся без залишку, що вона належить мені цілком. З нею мені хотілося постаріти і померти, і я дико боявся, що це надто добре, щоб бути правдою.