У другій звичайній таємниці Білла Шеннона Зельцермана (після «Поганих думок» 2007 року) Шеннон, нині поліцейський у Боулдері, штат Колорадо, розслідує вбивство двох студентів коледжу — Тейлора Карвера та Лінди Гібсон, яких забили смерть у спальні квартири за межами кампусу, яку вони ділили — за вказівкою власника квартири, на якого подали до суду за слабку безпеку. Після того, як його колишні колеги з бостонської поліції ручаються за нього, Шеннон починає співпрацювати з місцевими жителями. Тим часом мати дівчини, захопленої культом Істинного Світла, кличе детектива на допомогу. Комусь може здатися дивним, що ніхто не згадує справу Джона Бенета Ремсі, коли в розмові згадується недавня історія вбивств у Боулдері. Передбачуваний сюжет розвивається до останнього повороту, який мало кого шокує. Читачам, можливо, краще поглянути натомість другу частину трилогії Зельцермана про поганих із в’язниці «Парія» («Рецензії», 3 серпня).