До цієї збірки увійшли найкращі зразки творчості Ахматової – від ранніх акмеїстичних віршів зі збірок «Вечір», «Чітки» та «Біла зграя» до пізніх віршів, а також знаменита «Поема без героя». Любов і самотність, трагедія художника, який розділив страшну долю своєї країни, і філософські роздуми, переосмислення подій історії та своєрідний діалог з минулим – ось основні теми цих віршів, відзначених красою та благородною витонченістю.