Грецькі найманці – це професійні воїни, які перевершували у бойовому мистецтві воїнів решти світу, що породжувало попит на їх використання в інших країнах. У цій книзі представлена історія трансформації війська солдатів-«любителів» з їхнього початкового примітивного стану в давні часи (VII ст. до н.е.) в розвинену організовану силу в елліністичній епосі. Найманці, які набиралися з етнічних греків, залучалися на службу державами Середземномор'я та Близького Сходу і відігравали значну роль не лише у військових експедиціях, а й у соціальній та політичній історії епох Кіра Молодшого, Діонісія I, Філіпа II та інших тиранів та автократів. Саме вони сприяли становленню та захисту імперії Олександра Македонського. Але їх переважання в армії було тимчасовим періодом грецької історії. Самі професійні солдати Греції згодом змінювалися, і надалі їхні військові якості перестали відповідати військовому мистецтву, що розвивається.