На момент початку Другої світової війни японський Імператорський флот був третім найбільшим військово-морським флотом світу, поступаючись лише ВМС США та ВМС Великобританії. Станом на грудень 1941 р. у складі японського флоту вважалося 18 важких крейсерів. Загалом структура і бойовий склад флоту носили швидше наступальний, ніж оборонний характер. Японські важкі крейсери були великими кораблями з винятково потужним артилерійським та торпедним озброєнням, високою швидкістю плавання та значною осадкою. Крейсера чудово підходили для ведення бойових дій у темний час доби. Значні розміри у поєднанні з потужними силовими установками дозволять модернізувати крейсера «малою кров'ю», посилюючи їх торпедне та зенітно-артилерійське озброєння. Відмінними рисами зовнішнього вигляду крейсерів стали пагодоподібні вежі-надбудови, за якими японські крейсери легко відрізнити від крейсерів флоту будь-якої іншої країни світу. На додаток до надбудов незвичайного вигляду конструктори поставили на крейсера і ще вкрай незвичайні вигнуті димові труби. Ці ласкавий погляд військово-морських естетів кораблі пройшли все горнило війни на Тихому океані.