Герман Колєнкін — нічим не видатний службовець. У свої сорок він встиг обзавестися лисиною, що ледь намітилася, солідним черевцем, а також ретельно приховуваним від сторонніх комплексом з приводу свого невеликого зросту. З роками цей комплекс трохи згладився, але не зник. Фізиолог Курлов, який живе по сусідству, заявляє Герману про те, що винайшов сироватку, що покращує нейронні зв'язки між м'язами рук і мозком. Після ін'єкції препарату людина отримує можливість стовідсоткового контролю за діями м'язів рук: будь-яка дія буде виконана піддослідною саме так, як вона собі її уявно уявляє. За словами Курлова, його винахід може зробити з будь-якої, абсолютно звичайної людини геніального художника, або спортсмена (наприклад, баскетболіста). Колєнкін не вірить сусідові, але погоджується прийняти препарат.