«Він втілював собою межу моїх мрій, але я не могла його отримати». У старших класах Шейн Вентана був найкращим. Тобто популярним, загадковим красенем, поганим хлопцем до мозку кісток. Їй-богу, у дівчат змокали трусики, варто йому просто підняти брову. Щоправда, не можу сказати, що його член чи брови піднімалися десь неподалік. Адже Шейн навіть не підозрював про моє існування. Але – ось ті рази! — трапилося немислиме, і поки я днями безперервно переслідувала Шейна в коридорах школи, мій тато таємно одружився на його мамі. І знаєте, що найгірше? Шейн став відіграватись за це на мені. Гірше і бути не може, так? А ось і ні! Я в нього тріскалася. Отож він, хлопець моєї мрії, в сусідній кімнаті. Я нічого не могла з собою вдіяти. Ну от хто закохується у свого зведеного брата? А, нічого не кажіть. Просто повірте, все було чудово. Тобто чудово, доки він не поїхав. Але життю подобається влаштовувати мені підлянки, і тільки я почала думати, що з ним все скінчено, як почула слова, від яких моє серце забилося знову - Шейн повертається.