Герої «Зброяра» – Святослав і Тетяна – увірвалися в неспішний і похмурий світ пізнього Середньовіччя зі знаннями та вміннями кінця XX – початку XXI століть. Звикли жити у зовсім іншому ритмі, вони відчайдушно потребували послідовників, оскільки неможливо побудувати нову імперію вдвох. Життя людське тендітне, як прутик, але якщо з тоненьких прутиків зробити мітлу і скріпити її міцною обв'язкою, то подібним інструментом можна вигадати дурман теології, середньовічних забобонів, створити надійну систему зберігання державних секретів. Порушивши основний закон навчання: від простого до складного, можна надовго заблокувати розвиток науки та технології в решті земної кулі. Адже неможливо скопіювати протонообмінну мембрану вченим XVII ст. Для цього необхідні знання ХХІ століття та всіх попередніх. А оскільки вона існує і працює в одній країні, то про цю «чорну скриньку» битимуться найкращі мізки «західних партнерів» без будь-якого успіху. Імперія, створена на берегах Балтики та Ладоги, через деякий час розкинулася по всіх континентах. Виріс спадкоємець, і в нього, природно, виникли питання про природу могутності Виборга. Настав і його час дізнатися про таємницю світобудови.