Вранці осіннього ранку 1903 року на площі біля собору Святого Іоанна встановили гільйотину. На поміст зійшла чудова маркіза-отруєнка Маргарита Вальтруа... Після страти маркізи її дочок віддали до притулку, де їхні шляхи надовго розійшлися. Марі взяла до себе бездітну сім'ю сестри великого князя, і вона купалася в любові та розкоші. Марго ж пройшла всі кола пекла: вона жила у розпусного священика, потім потрапила на каторгу за вбивство, якого не робила, і була засуджена на розстріл. Врятувала її мадам Цирцея, власник пансіону для дівчат. Ось тільки навчала вона своїх вихованок зовсім не добрим манерам, а мистецтву крадіжки та шахрайства. Марго виявилася її найталановитішою ученицею. А незабаром у неї з'явилася напарниця Марі... Сестри возз'єдналися, і невдовзі по всьому світу прокотився ланцюг зухвалих пограбувань. Комісар поліції Фелікс Деж'єн дав собі слово будь-що-будь зловити невловимих злочинниць. Одного разу він зіткнувся з Марго віч-на-віч, але та примудрилася втекти прямо з-під носа детектива. Після цієї зустрічі вони обоє втратили спокій...