Піфагор Самоський (бл. 570-490 рр. до н.е.) – давньогрецький філософ, математик та містик. Саме він першим із мислителів давнини назвав себе філософом – любителем мудрості, перш ніж інші античні мудреці змогли розділити це почесне звання. Його життя овіяне легендами, пов'язаними з подорожами до Вавилону та Єгипту, де Піфагор, за переказами, вивчав медицину, математику та східні містерії. Він вважається засновником релігійно-філософської школи, послідовники якої пізніше іменували себе на честь вчителя піфагорійцями. Піфагорійці входили в «таємне суспільство», в якому і передавалися ці таємні філософські знання. Піфагор та його учні не залишили по собі письмових творів, однак у нас є свідчення пізніших античних авторів, що цитують настанови головного морального вчителя еллінів. Усі тексти забезпечені коментарями та роз'ясненнями професора РДГУ та Вл ГУ Олександра Маркова.