...Вони народжуються в генетичних секвенсорах, п'ятнадцятирічних. Ніхто з них ніколи не був на землі. За наказом Імператора вони тягнуть до Глибокого Космосу Трасу - Дистанція за Дистанцією, декапарсек за декапарсеком, від зірки до зірки, від одного зеленого світу до іншого... Вони не мають вибору: ціна Сонячної Візи двадцять п'ять років на Трасі. Знижка - тільки для мертвих.... Мерця звуть Марк Байно. Він – космач як космач. Чесно виконує службові обов'язки. Вірний товариш та колега. Час лікує пам'ять навіть про свою смерть, а робота змушує повірити в те, що живий. Адже космос великий! - можливо все, що ж вдієш, так вийшло... Роботи багато, Земля далеко. Що космачу Земля? І що Землі – космач? … Не варто було Землі вбивати товаришів Марко Байно – він любив їх. І не варто було Землі вбивати його самого знову - йому й уперше вистачило.