«РІЧКА ЧАСУ» – збірка віршів, як один із чудових прикладів самовираження душі автора. Що можна про неї сказати? Це душа відкрита, добра, щедра. У ній багато кохання, якого вистачить на всіх, на подорослілу власну дочку, на маленьку дитину у дворі, що грає з м'ячиком, на собаку Жучку, підібрану автором ще маленьким цуценям, як, втім, і на будь-який «твор її величності Природи», ну і, звичайно ж, на найулюбленішу людину - чоловіка, з яким автор прожив довге непросте життя і відзначив золоте весілля. У цій книзі багато посвячень, пронизаних все тією самою любов'ю і теплотою, вражень про поїздки до заморських країн, роздумів про Час Року та Невідомого («Єгипетські піраміди», «Атлантида»), а також просто добрих рядків, які допоможуть кожному читачеві в важку хвилину, адже автор вірить у те, що Час – лікар, і з плином Часу, який, подібно до річки, забирає біль та негативні емоції, в пам'яті залишиться Сонце, а не хмари.