І С С Аперевод Т. Соколової — Делюсіною з: "Іноземна література", #5–6, 1992, стор.139Від перекладача (скорочено):

Лети ж сюди. З тобою пограємо разом, Горобчик - сирота! Склав у 6 років. Ятаро Кобаясі, псевдонім - Ісса. Останній великий майстер хайку.

Народився в 1763 р., глуха гірська провінція Сінано, село Касівабара. Рано втратив матір, нелюбимий пасинок. Підлітком відправлений до Едо. Став професійним поетом. У 39 років повернувся до села. Невдовзі помер батько; позов із мачухою та молодшим братом через спадок. Отримав частку через 12 років; у 50 років обзавівся сім'єю. Залишивши Едо, оселився на селі, обробляв поле і писав хайку. Чотири сини та дочка померли в дитинстві. Незабаром померла кохана дружина Кіку. Її не забував, одружився ще двічі. Померла 1827, єдина дитина, що продовжила рід, народилася після його смерті. Зібралися хайга Ісси, що поєднують поезію, каліграфію, живопис.Школи не створив. Занепад хайку після Басьо (1644 - 1696). Час зовнішніх ефектів, комізму, парадоксів, з'являються просторіччя та діалектизми. Нехтування канонами. Ісса - "піднесення низького". Японці люблять і зараз.