Книга Едварда Н. Люттвака «Стратегія Візантійської імперії» є спробою відповісти на питання про те, чому Візантійська – Східна Римська – імперія проіснувала майже вдвічі довше за Західну. Це питання вже неодноразово привертало увагу істориків. Адже у Візантії був якихось особливих географічних чи військових переваг проти Римом, а оточуючі її народи і племена були менш могутні і підступні, ніж, що протягом п'ятого століття нашої ери остаточно розорили Західну імперію. Позиція Люттвака цікава тим, що він досліджує низку подій візантійської історії, використовуючи не лише традиційний інструментарій істориків-теоретиків, а й методологію та набір засобів, освоєних ним у процесі роботи як спеціаліста з вивчення сучасних нам державних утворень. «Стратегія Візантійської імперії» це історія формування та розвитку комплексної стратегії Візантії, що включала безліч аспектів: військову справу, дипломатію, розвідку, управління економікою і фінансами. Автор показує, що Константинополь спирався не тільки і не стільки на свою військову міць, скільки на тактику дипломатичних та політичних інтриг, нацьковуючи своїх реальних та потенційних ворогів між собою, своєчасно укладаючи політичні та військові союзи та у потрібний час їх розриваючи. Візантія рідко прагнула остаточного знищення своїх суперників: нинішній ворог завтра може стати твоїм союзником у боротьбі з іншим, несподівано зміцнілим сусідом. Для істориків, візантиністів, філологів-класиків, фахівців з військової справи та військової історії.