Говорячи про Стівенса, неодмінно згадують його багаторічну службу в страховому бізнесі, притому на солідних посадах: начальника відділу рекламацій, а потім віце-президента Хартфордської страхової компанії. Мовляв, ось поет, який все життя носив маску доброчесного службовця, приховував свій поетичний темперамент за обличчям пересічного буржуа. Ось звичка, що стала другою натурою; недаремно і в його поезії ми знаходимо цілу колоду різноманітних масок, які «усувають» ліричні зізнання, відчужують їх від автора.