Багатогранне художнє обдарування Моема, блискучого оповідача і віртуозного стиліста, всебічно виявилося у його критичних роботах. Моем ніколи не претендував на роль провісника істин. І у відборі письменницьких імен, і в розповіді про них він виходив із власного досвіду та смаку. Його смак, вихований на класичних зразках, був майже безпомилковим, а за багатством досвіду небагато із сучасників могли з ним суперничати.