Дмитро Наркісович Мамін-Сибіряк (1852–1912) — великий російський письменник народився і більшу частину життя прожив на Уралі. В історію російської літератури він увійшов насамперед як автор «уральських» романів, які й принесли йому широку популярність. Все в них здавалося незвичайним для читачів: і сам колорит сибірського життя - природа, побут, традиції, народна мова, і нові герої - заводчики, старообрядці, мисливці та їх сильні, вольові характери. П. Чехов відгукувався про твори Мамина-Сибиряка: «Там, на Уралі, мабуть, всі такі: хоч би скільки їх товкли в ступі, а вони всі — зерно, а не борошно. Коли, читаючи його книги, потрапляєш у суспільство цих кріпаків — сильних, чіпких, стійких і чорноземних людей, то якось весело стає. У Сибіру я зустрічав таких, але щоб зображати їх, треба, мабуть, народитися і вирости серед них». Мамин-Сибиряк — справді народний письменник. У своїх творах він проникливо і правдиво відбив дух російського народу, його вікову долю, національні його особливості - міць, розмах, працьовитість, любов до життя, життєрадісність. Це один з найоптимістичніших письменників своєї епохи. Зміст: Дике щастя ЗолотоПривалівські мільйони ШЛОГО (Спогади) ЛЕГЕНДИ (Зі збірки) КАЗКИ ДЛЯ ДІТЕЙ (Збірник)АЛЕНУШКІНИ КАЗКИ (Збірник)